ЗАПИС У ТРУДОВІЙ: НАЗВА ПРОФЕСІЇ – НЕ ГОЛОВНЕ

 

Як правильно сформулювати назву професії під час запису у трудову книжку нового співробітника? Будь-який фахівець з кадрових питань відповість – знайти необхідну професію у Класифікаторі професій (КП). Однак виявилося, що все не так просто.

 

Назва професії – дзеркало кваліфікації?

 

Спеціаліст по роботі з персоналом ТОВ “ІАЦ “ЛІГА” Тетяна Козаченко розповідає, що у кадровиків періодично виникають складнощі з підбором формулювання назви професії – іноді нові співробітники вважають, що пропонована в КП назва не відповідає їх кваліфікації, не повністю розкриває всі наявні у них компетенції та досвід роботи.

 

– Як приклад можна навести таку спеціальність як “маркетолог”, – говорить Т. Козаченко. – Багатьох людей не влаштовує формулювання “Фахівець з методів розширеного ринку збуту (маркетолог)”. Аргументація при цьому приблизно така: “Я займався не тільки розширенням ринків збуту, а й аналізом попиту на товари, розробкою рекомендацій для керівництва про доцільність випуску та можливості продажу товарів і т. д. Тому дане формулювання мене не влаштовує, пишіть просто – “маркетолог”. Цю назву у нас всі розуміють і, в разі подальшого працевлаштування, не буде виникати питань про мою кваліфікацію і про те, чим я займався”.

 

Виходить, що фахівці ігнорують можливі в майбутньому проблеми з оформленням пенсії і пільг, жертвуючи ними заради коректного (з їхньої точки зору) запису в трудовій книжці, аби у найближчому майбутньому не виникало проблем з працевлаштуванням.

 

Головне не назва, а код професії

 

З одного боку, їх можна зрозуміти: до пенсії ще дожити треба, а влаштуватися на гарне місце роботи хочеться зараз. З іншого боку, такий підхід є відвертим нонсенсом. Як же все-таки варто діяти у разі суперечності між формулюванням, зазначеного в КП і думкою співробітника про коректну назву своєї професії?

 

Редакція попросила прокоментувати це питання завідувача відділом наукового забезпечення питань економіки праці та розвитку професійно-класифікаційної сфери Науково-дослідного інституту соціально-трудових відносин Міністерства соціальної політики України Юрія Юрова. Саме під його керівництвом розробляються українські КП.

 

За словами Ю. Юрова, основоположними документами для запису у трудову книжку є:

 

1. “Інструкція про порядок ведення трудових книжок працівників”, що затверджена спільним наказом Міністерства праці України, Міністерством юстиції України та Міністерством соціального захисту України 29 липня 1993 року.

 

Пункт 2.14 цієї інструкції свідчить, що: “Записи про найменування роботи, професії або посади, на яку прийнято працівника, виконуються для робітників та службовців відповідно найменуванню професій і посад, зазначених у “Класифікаторі професій””.

 

2. Класифікатор професій (КП) ДК 003 2005.

 

У розділі 3 “Основні положення” КП зазначено, що: “Окремі професійні назви робіт у КП записано з використанням дужок. У дужках, відповідно до прийнятої структури КП, може зазначатися: …  загальноприйнятий іншомовний синонім професійної назви роботи, що застосовується у професійно-класифікаційних стандартах інших країн, який може використовуватися як самостійна або альтернативна назва роботи, наприклад, “менеджер (управитель) з персоналу”, “фахівець з методів розширення ринку збуту (маркетолог)”, “начальник доку (докмейстер)”, “повірений морський (супервайзер)””.

 

– Це означає, що одна і та ж професія має різні назви в різних мовах, але суть їх – рівнозначна. Можна писати або так, або так – назва тут відіграє роль другорядну, а основне значення має код професії. Саме в ньому закладена інформація про напрями роботи, про освітній рівень даного фахівця, тобто пояснюється, чим він займається,-акцентує Ю. Юров.

 

Він зазначив, що українське кодування професій відповідає міжнародній системі кодування, прийнятій в країнах Європейського Союзу. Назва професії – це оболонка, вона ні про що не свідчить на загальносвітовому рівні для працівників кадрових служб інших країн. Важливий саме код професії. Це потрібно для адекватного міжнародного обміну фахівцями, міжнародної статистики і т.п. заходів.

 

І саме до коду професії йде жорстка прив’язка діяльності пенсійного фонду та інструкції про ведення трудових книжок. Це зроблено для того, щоб не було хаосу в записах у трудових книжках, оформленні пенсій, додаткових відпусток, різних пільг та інших особливостей, властивих певним професіям.

 

Крім того, найменування професій можуть бути розширені. Пункт 2 додатка “В” до КП передбачає, що: “Назви професій можуть бути розширені за вимогою користувача для внутрішнього використання термінів та слів, які уточнюють місце роботи, роботи, що виконувалися, сферу діяльності за умови дотримання лаконічності викладення”.

 

Тобто в КП є базові професії і до них можна додавати уточнюючі слова. За словами Ю. Юрова, у новій редакції КП (ДК 003 2010), яка зараз як раз готується до виходу, уточнюється, що це можливо, “але тільки в тому випадку, якщо інше не передбачено КП або будь-якими нормативними законодавчими актами”.

 

Приміром, в КП є професія “Інспектор з кадрів”, але часто в компаніях пишуть “Спеціаліст з кадрів”. Це не правильно, тому що в КП є інспектор з кадрів, а спеціаліста з кадрів немає. І в даному випадку професійна назва роботи “спеціаліст” не може бути розширена за потребою користувача, так як, вже передбачено професійну назву “Інспектор з кадрів”.

 

Як правильно застосовувати кодування професій

 

Про те, як зрозуміти код в КП і правильно використовувати його для грамотної вказівки професій, розповів завідувач науково-дослідним відділом національної професійної класифікації Центру продуктивності Міністерства соціальної політики України Микола Посник.

 

“Кодування професії складається з ряду цифр, кожна з яких означає певну характеристику діяльності та кваліфікації працівника. Якщо взяти для прикладу зазначених вище маркетологів, то для них у КП передбачено три кодових позначення, що включають по 2 варіанти формулювань”, – розповідає М. Посник.

 

Наприклад, код 2419.1 означає професії науковців у сфері вивчення питань маркетингу:

 

а) “Молодший науковий співробітник (маркетинг, ефективність підприємництва, раціоналізація виробництва)”;

 

б) “Науковий співробітник (маркетинг, ефективність підприємництва, раціоналізація виробництва)”.

 

Читати код слід з першої цифри – в КП “2” означає категорію “Професіонали”, що включає 4 категорії професіоналів:

 

1 – “Професіонали в галузі фізичних, математичних та технічних наук”;

 

2 – “Професіонали в галузі наук про життя та медичних наук”;

 

3 – “Викладачі”;

 

4 – “Інші професіонали”.

 

Відповідно, друга в коді цифра “4” уточнює, що це ” Інші професіонали”.

 

Третя цифра “1” вказує, що в даній категорії зазначені фахівці відносяться до групи “Професіонали в сфері державної служби, аудиту, бухгалтерського обліку, праці та зайнятості, маркетингу, ефективності підприємництва, раціоналізації виробництва та інтелектуальної власності”.

 

Четверта цифра “9” уточнює, що це саме група “Професіонали у сфері державної служби, маркетингу, ефективності підприємництва, фінансової діяльності, раціоналізації виробництва, інтелектуальної власності та інноваційної діяльності”.

 

Остання цифра “1”, що стоїть після крапки, остаточно формує код, вказуючи, що це саме наукові працівники у сферах маркетингу, ефективності підприємництва та раціоналізації виробництва.

 

Точно також можна простежити формування коду будь-якої професії і зрозуміти, наскільки зміст кодування відповідає назві, або поетапно вибираючи підходящі категорії знайти необхідне формулювання професії для конкретного співробітника.

 

Для працівників у сфері маркетингу в КП передбачені також наступні кодування:

 

Код 2419.2, що припускає, що це “Професіонали у сфері маркетингу, ефективності підприємництва, фінансової діяльності, раціоналізації виробництва, інтелектуальної власності та інноваційної діяльності”:

 

а) “Консультант з маркетингу”;

 

б) “Фахівець з методів розширення ринку збуту (маркетолог)”

 

Код 1233, що припускає, що це “Керівники підрозділів маркетингу”:

 

а) “Начальник відділу збуту (маркетингу)”;

 

б) “Директор з маркетингу”.

 

– То пересічному маркетологу можна сміливо пропонувати запис “Фахівець з методів розширення ринку збуту (маркетолог)”, адже він має на увазі, що даний фахівець, в принципі, є професіоналом у сфері маркетингу, а не трактує його вузько як фахівця з методів розширення ринку збуту, – підсумував М. Посник.

 

За матеріалами ЛІГАБізнесІнформ


Advertisements
Оприлюднено в Огляд ЗМІ. Leave a Comment »

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

З’єднання з %s

%d блогерам подобається це: